Вивчаємо віршик із задоволенням.
Синя квіточка — Петро Король

Творіння природи завжди хвилювали, чарували людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів — усе це викликає дорога серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю. Саме про це маленький милозвучний вірш "Синя квіточка", в якому оспівується вся краса і пишність навколишнього середовища рідної землі та неньки-природи.
Текст віршу:
Синя квіточка в росі
Усміхається до всіх:
Джмелику і бджілці,
Яблуневій гілці,
Джерелу глибокому,
Сонечку високому,
Песику вухатому,
Котику хвостатому
І до мене, як весна,
Усміхається вона.
Гарно запам'ятовується будь-який текст та сюжет за допомогою малюнків і асоціацій. Можна навіть придумати свої — найбільш близькі до сприйняття малюнки та вибудувати сюжетну лінію віршу. Це набагато полегшить процес вивчення віршика чи довільного тексту.
Асоціативний метод вивчення віршів завжди стане в пригоді і допоможе розвинути абстрактне мислення та пам'ять.

Казка про кульбабу


Кульбаба — весняний квітка
Одного разу з’явився в траві маленький паросточок, подивився по сторонах і подумав:
– Цікаво, яким я буду, коли виросту? От би мені стати красивим-красивим, яскравим-яскравим!
Пройшов теплий дощик, піднявся росточок вище – і раптом побачив у небі сонечко.
– Ух ти! От би мені вирости таким, як сонечко, – подумав маленький паросточок.
Кульбаба і сонечко
Сонечко спостерігало з висоти, усміхнулася – і став росточок жовтою кульбабою. Кожен день він розкривався в
зеленій травичці і світив усім комашкам, як маленьке сонечко.
Але одного разу подивився кульбаба на небо і побачив там хмара – біле-біле, пухнасте-пухнасте.
– Ух ти! От би мені стати таким, як хмара, – подумав жовта кульбаба.
Хмара дивилося вниз – і перетворився кульбаба в легке біленьке хмарка на ніжці. Дмухнув вітерець – хмарка розсипалося на багато-багато маленьких пушинок, і вони розлетілися над галявинкою далеко-далеко.
Минуло зовсім небагато часу – і там, куди приземлилися пушинки, з’явилися маленькі паростки. Це кульбаби. Скоро вони стануть жовтими, як сонечко, а потім білими, як хмара. І якщо на них дмухнути – знову розлетяться пушинки далеко-далеко.
Приходь на галявинку, спробуй!

https://www.youtube.com/watch?v=MLWra1_Sf1M
https://www.youtube.com/watch?v=WyR_xBBjWXg

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога